Хости відомі своєю невибагливістю до погодних умов та гарною морозостійкістю загалом, але підготовка до суворої української зими ніколи не буває зайвою. Так, такі реалії... Буквально нещодавно ви насолоджувалися зеленню у своєму саду і здавалося, що ця казка триватиме ледь не вічно, але раптом настала осінь, і виникає питання: як зберегти хости до весни і взагалі, чи потрібно вкривати хосту на зиму? Щоб правильно і структуровано відповісти на ці та інші питання, ми постаралися розбити найцікавішу інформацію на окремі блоки. З матеріалу ви дізнаєтеся, чого потребує хоста восени, що робити для її збереження в морозну погоду і чи потрібно обрізати хосту на зиму. Вперед, за роботу, адже небесна канцелярія любить готувати сюрпризи.
Хоста перед зимою, незалежно від виду, втрачає свою енергійність. Навіть якщо ви вирощуєте один із найкращих сортів, все одно головною його перевагою будуть не квіти, а листя. Тому деякі садівники вважають, що підготовка хости до зими восени починається ще на стадії цвітіння. Зів'ялі бутони або ті, які вже починають в'янути, можна сміливо видаляти разом із стеблами. Якщо вам знайомий сорт і ви знаєте, що цвітіння не надто гарне, то можете відразу позбавлятися частини квіточок. Це допомагає рослині зберегти таку необхідну життєву енергію, яка стане в нагоді для дозрівання та формування насіння. Зверніть увагу на те, що хоста в домашніх умовах може втрачати насиченість кольору свого листя.
Неважливо, хоста в горщику на вулиці або у відкритому ґрунті - у будь-якому випадку їй потрібні поживні речовини для того, щоб пережити несприятливий період. Саме з цієї причини хости під зиму підгодовують складами на основі фосфору та калію. Застосовувати добрива слід суворо згідно з інструкцією, вказаною виробником. Шанувальники народних методів використовують деревну золу (на 10-літрове відро потрібно брати приблизно 100-150 г золи). При підживленні рослини намагайтеся не потрапляти на листя - цільтеся під корінь. Що стосується азоту, то його варто вносити навесні або на початку літа, але аж ніяк не восени, інакше він провокує нарощування зеленої маси і зимостійкість рослини істотно знижується.
Садівники не мають єдиної відповіді на запитання: чи потрібно обрізати листя хости на зиму? Справа в тому, що листя є джерелом поживних речовин, які природним шляхом спрямовуються в кореневу систему. Саме наявність вітамінів та мінералів або їх відсутність є одним із факторів, що впливають на колір листя. Якщо листя пожовтіло восени, значить воно вже виснажене, і його можна сміливо видалити. У цьому випадку потрібно взяти гострий інструмент і залишити тільки «пеньки» приблизно 10-15 см. Якщо ж листя все ще соковите, то краще не обрізати його взагалі. Хіба що з точки зору естетики. Якщо хоста взимку зберігатиметься в квартирі, то в обрізці точно немає необхідності. До речі, хости вдома в горщику взимку перебувають у стані сну так само, як і у відкритому ґрунті.
Хоста - справжня красуня в тіні, яка здатна самостійно давати сигнал про те, що вона потребує вологи. Її зазвичай соковите і пружне листя стає злегка млявим і трохи притуляється до землі. Таке трапляється не тільки в спекотні місяці, а й на початку осені, тому не орієнтуйтеся на погоду - обов'язково дивіться за станом грунту і самої рослини. Існує ще таке поняття як вологозарядний полив. Його потрібно виконувати саме перед зимівлею. Об'єм води повинен бути досить великим, щоб рясно зволожити землю. Як і у випадку з підживленням - поливати потрібно землю, а не зелену масу. Хоста перед зимою (її коріння насамперед) отримує додатковий заряд життєвих сил, які їй необхідні як у землі на клумбі, так і в горщику взимку.
Існує думка, що найкращим періодом для розмноження цієї рослини є весна. По суті так і є, але осінь нічим не гірша. Головне, щоб ще стояла стабільно плюсова температура. Враховуйте особливості свого регіону (хоча б 3-4 тижні до перших заморозків). Оптимальним способом розмноження є розподіл куща, але екземпляр повинен бути дорослим і таким що не страждає від жодних хвороб. Ба більше, якщо хоста вже досить стара (близько 8-10 років), її не просто можна, а навіть потрібно ділити. Слід акуратно підкопати рослину - так, щоб у жодному разі не пошкодити кореневу систему. Потім поділити кущ на кілька частин, щоб кожна з них мала кілька паростків, і пересадити на обране місце з огляду на комфортні інтервали.
Це морозостійка рослина, але в Україні, особливо в холодних регіонах, практикується її укриття, яке входить до основ агротехніки вирощування. Йдеться не про повний захист, а лише про частковий. Оптимальним рішенням є мульчування. Хтось для цієї справи застосовує звичайну кору, хтось бере суху траву чи лапник, а хтось віддає перевагу торфу. Вибирайте, що вам зручніше та доступніше. Суть у тому, щоб сформувати досить щільний шар - своєрідну шубку завтовшки 7-10 см. Накривати потрібно саме прикореневу частину, а не листя. До речі, якщо не обрізати листя, то воно згодом перетвориться на природне укриття і захищатиме коріння від зимових морозів та підвищеної вологості.
ФОТО: Depositphotos