Лілії впевнено можна назвати еталоном елегантності, шляхетності, вишуканості. Їх називають герцогинями зі світу квітучих садів. Вони поєднують у собі неабиякі естетичні характеристики та мінімальну примхливість до умов вирощування, які частково залежать від різновиду рослини. До речі, не варто плутати лілії та лілейники: хоч і назви дуже схожі, але простежуються помітні відмінності. Втім, ви напевно тією чи іншою мірою знайомі з теорією, а головне, що вас цікавить: чому не цвітуть лілії садові? На це запитання ми й намагатимемося відповісти в наступних абзацах. Звернемо вашу увагу на основні помилки при вирощуванні, виділимо 5 можливих причин низької декоративності, та порадимо, як змусити цвісти лілію, навіть якщо вона категорично пручається. Починаємо!
Неправильно вибране місце для посадки
Відразу варто зробити маленьку ремарку: всі подальші озвучені нами фактори не матимуть значення, якщо з самого спочатку використовувався неякісний матеріал. Це важливо! Купувати цибулини лілій потрібно у перевіреного продавця із гарною репутацією. А далі вже дивимось можливі причини невдалого вирощування.
Перша і за сумісництвом найпоширеніша - погана локація для посадки. Попри те, що садова лілія не дуже примхлива і цілком нормально росте як на сонці, так і в частково у затіненій зоні, добре цвісти вона може тільки в тому випадку, якщо їй дістанеться хоча б пару годин сонячного світла на день і немає дефіциту поживних речовин. Якщо посадити рослину біля масивних чагарників або, що ще гірше, біля дерев із потужною кореневою системою, то такі сусіди "об'їдатимуть" лілію. Так, вони, по-перше, закриють доступ до сонця, а по-друге, заберуть усе поживне, що є у землі. Як результат - лілія росте, розвивається, але на нормальне цвітіння в таких умовах у неї просто не вистачає ресурсів.
Ґрунт не відповідає потребам рослини
Невідповідний ґрунт - одна з головних причин, чому не цвіте лілія, яка за своєю природою любить рости в пухкій і вологопроникній землі. Ідеальний варіант - суглинистий або супіщаний ґрунт. Щодо кислотності, то або нейтральна, або слабокисла. Це якщо говорити загалом, адже кожен конкретний вид має індивідуальні уподобання. Наприклад, азіатська лілія більше схиляється до нейтрального ґрунту, а східна - до слабокислого. Усі види поєднує різко негативне ставлення до вапна. Якщо ґрунт надмірно підкислений, то розраховувати на гарне цвітіння (або взагалі на будь-яке цвітіння) складно, оскільки рослина в таких умовах не може продемонструвати 100% своєї декоративності.
Відсутнім цвітіння може бути і через занадто важкий або перезволожений ґрунт. Недарма досвідчені садівники роблять досить товстий шар дренажу та додають у звичайну садову землю пісок та торф. Це сприяє волого- та повітропроникності, які вкрай важливі для культури.
Неправильні підживлення або їхня відсутність
Взагалі не вносити жодних добрив протягом кількох років можна тільки в тому випадку, якщо ґрунт свіжий, гумусний і високоживильний. Але так чи інакше запас поживності з часом вичерпується. Якщо його не поповнювати - рослина буде цвісти не так красиво, менш інтенсивно, а за найгіршого сценарію декоративність зводиться до мінімуму. Часто садівники зовсім забувають про підживлення, а потім дивуються: чому не цвіли лілії?
Бувають інші варіанти, коли підживлення є, але вони неправильні. Поширена помилка - зловживання азотними засобами. Якщо внести багато азоту, то рослина буде дуже швидко набирати зелену масу, але зовсім забуде про цвітіння. Також не можна переборщувати з органікою, яка насичена різноманітною мікрофлорою. Культура погано реагує на такі підживлення, може хворіти.
Закономірним результатом є картина, коли не цвіте лілія. Що робити? По-перше, бажано використовувати лише сертифіковані мінеральні добрива. По-друге, для пишного цвітіння акцент слід робити на калійно-фосфорних складах. І вносити у помірних кількостях.
Бувають ситуації, коли начебто і з ґрунтом все гаразд, і сусіди по саду підібрані грамотно, і підгодівлі періодично проводяться, а культура не тішить цвітінням. У такому разі садівники, думаючи про те, чому не цвіте лілія, забувають про один важливий нюанс: лілії успішно можуть рости на одному місці багато років, але пік декоративності проходить приблизно на 3-му чи 4-му році. Далі, якщо не зробити своєчасну пересадку, квіточки будуть надто маленькими, невиразними або їх взагалі не буде. Проблема в тому, що на етапі пересадки можуть виникати помилки.
Не можна передчасно видаляти стебла (навіть у тому випадку, якщо лілія не цвіла). Потрібно зачекати на повне в'янення, оскільки саме через листову масу ця рослина живить цибулини важливою для них енергією. Якщо занадто рано видалити листя або зірвати стебла, то цілком імовірно, що цибулини будуть слабкими, і наступного сезону цвітіння теж виявиться під питанням.
Взагалі обрізка для цієї культури не є обов'язковою. Ви запитаєте: а як продовжити цвітіння лілії? Можна просто видаляти зів'ялі суцвіття.
Фактор стороннього впливу не можна скасовувати, адже навіть при правильному догляді лілії та найкращі сорти ОТ-гібридів у тому числі не гарантують цвітіння. Виною всьому - інфекції чи паразити. Захворювання можуть передаватися від інших мешканців саду. Втім, шкідники теж цілком успішно кочують від одного куща до іншого, повільно, а часом і дуже впевнено вбиваючи рослинність. Сіра пліснява, чорна ніжка, іржа, павутинний кліщ - це не назви персонажів з нового голлівудського фільму жахів, а цілком реальні хвороби та паразити, які можуть вбити потенціал рослини до цвітіння або, власне, вбити саму рослину.
У чому полягає помилка садівника? Періодично потрібно оглядати лілії на наявність візуально помітних дефектів, пожовтіння листя, ослаблення стебел тощо. Якщо виявити проблему на ранньому етапі, то можна встигнути скористатися профільними засобами від хвороб або від шкідників і таким чином вирішити проблему. Іноді навіть фунгіциди чи інсектициди не допомагають. Так буває. Тоді завдання садівника - видалити хвору рослину, щоб не вона не заражала інших. Якщо ігнорувати проблему, то гарне цвітіння лілій можна побачити лише на фото.
Додатково! Чому не сходять лілії?
Закінчуємо по суті з того, з чого й починали, і повертаємося до першого пункту. Так, часто негативний досвід садівника упирається в невдало підібраний посадковий матеріал. Цибулини можуть не прокинутися після посадки, якщо вони з самого спочатку не були придатними для цієї справи. Тому обов'язково садіть тільки на вигляд красиві, цілі, ніяк не пошкоджені, пружні, тверді цибулини. Далі на те, чи зійдуть вони, чи ні, впливають додаткові чинники. Наприклад, глибина посадки. Якщо посадити занадто глибоко або занадто близько до поверхні, можна створити несприятливі умови для сходу. Ідеальна глибина повинна дорівнювати х2 від розміру цибулини.
Відіграє значну роль стан ґрунту, про який ми вже згадували. Важливо, щоб земля була вологою, але без найменших застоїв води. Температура повітря та температура ґрунту теж можуть вплинути. Холод значною мірою уповільнює сходи або унеможливлює їх. Звичайно ж, садити лілії потрібно в хоча б у частково освітленій зоні і в жодному разі не на тому місці, де раніше зростала хвора або пошкоджена шкідниками лілія. Інакше нове життя може померти, так і не розпочавшись.
