Азотні добрива для високого врожаю: усе про селітру (аміачну, калійну, кальцієву та натрієву)

Селітра - одне з найпоширеніших мінеральних добрив, яке використовують у городництві, садівництві та польових культурах. Її головна цінність у тому, що вона містить легко доступні для рослин форми азоту, а залежно від типу - ще й калій, кальцій або натрій. Саме завдяки цьому селітра допомагає прискорити ріст культур, покращити врожайність і підвищити якість плодів. Проте важливо розуміти різницю між видами селітри та правильно застосовувати кожну з них.

Ознаки нестачі азоту у рослин

Коли рослинам бракує азоту, їхній ріст помітно сповільнюється, вони втрачають силу і продуктивність. Першою ознакою є зміна кольору листя: нижні листки поступово втрачають насичено-зелений відтінок, стають світло-зеленими, а згодом жовтіють. Іноді вони набувають оранжевого чи навіть червонуватого забарвлення, після чого відмирають. Важливо розрізняти цю проблему від посухи: при нестачі азоту жовтіє переважно нижнє листя, тоді як за браку вологи - страждає вся рослина одразу.

Азотне голодування завжди помітне візуально: стебла стають тонкими, крихкими й витягнутими, листки дрібнішають, а бічні пагони формуються слабко. Рослина відкладає розвиток генеративних органів, що безпосередньо знижує врожайність. Найчастіше це трапляється на бідних, неокультурених ґрунтах, а також після заорювання великої кількості соломи чи свіжого гною, які “забирають” азот під час розкладання. Проблема посилюється у холодну й вологу весну, коли в ґрунті повільно утворюються доступні для рослин сполуки азоту, або під час посухи, коли коренева система втрачає здатність їх засвоювати.

Важливо, що перші симптоми нестачі азоту з’являються вже на молодих рослинах. Це дає можливість вчасно відреагувати та виправити ситуацію за допомогою підживлення.

Чому азот важливий для рослин

Азот - безсумнівну ключовий елемент, без якого неможливе нормальне існування рослин. Він входить до складу білків, хлорофілу, ферментів та багатьох інших органічних сполук, що відповідають за ріст і розвиток культури.

Достатнє азотне живлення не лише пришвидшує формування листя та стебел, а й посилює фотосинтез, подовжує життєдіяльність листків і затримує їхнє старіння. Крім того, воно допомагає краще засвоювати інші поживні елементи - фосфор, калій, кальцій, магній та мікроелементи. У результаті рослини ростуть швидше, мають насичене зелене забарвлення, формують міцні стебла та закладають повноцінні генеративні органи, що напряму впливає на врожайність.

Аміачна селітра: як використовувати, які особливості

Аміачна селітра - це одне з найпоширеніших і найдоступніших азотних добрив, яке добре знайоме практично кожному городнику. Її головна особливість у тому, що азот у її складі міститься одразу у двох формах: нітратній і амонійній. Завдяки цьому частина поживи засвоюється рослинами миттєво, а інша - поступово, що забезпечує довший і стабільний ефект. Це робить аміачну селітру універсальною: вона підходить для швидкого “стартового поштовху” і для тривалої підтримки росту.

Найчастіше аміачну селітру вносять навесні, коли рослини особливо потребують азоту для нарощування зеленої маси й розвитку кореневої системи. Вона ідеально підходить для підживлення картоплі, капусти, моркви, буряка, зернових культур і навіть газонної трави. При цьому важливо дотримуватись правильних норм, які вказує виробник на упакуванні.

Використовуючи аміачну селітру, потрібно пам’ятати про баланс. Якщо дати її занадто багато, рослини починають активно нарощувати листя, але коренеплоди та плоди залишаються дрібними. Більше того, у врожаї накопичуються нітрати, що знижує його якість і безпечність. Тому краще робити кілька невеликих підживлень протягом сезону, ніж одне велике.

Ще один важливий момент - умови зберігання. Аміачна селітра добре вбирає вологу, тому її тримають у сухому місці, герметично закритою. Також варто пам’ятати, що це пожежо- й вибухонебезпечна речовина, тому її не можна змішувати з легкозаймистими матеріалами й зберігати поруч із паливом.

Аміачна селітра належить до сильних окислювачів і вважається небезпечним у зберіганні добривом. Вона легко загоряється і вже при нагріванні до приблизно 210 °C починає активно розкладатися. Особливо небезпечно, коли селітра контактує із сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном чи металевими порошками. У такій реакції виділяються токсичні оксиди азоту та кисень, що створює загрозу вибуху та отруєння.

Норми внесення аміачної селітри

Основне внесення при перекопуванні ґрунту:

на добре удобрених і родючих ділянках - орієнтовно 20-30 г на 1 м²;
на важчих або виснажених землях - 30-50 г на 1 м².

При висаджуванні розсади:

гранули добрива обов’язково перемішують із землею, вносячи приблизно 3-4 г під кожну рослину.

Кореневі підживлення

Селітру можна розсипати по поверхні ґрунту у пристовбурному колі з подальшим закладанням у землю і поливом, або ж відразу розводити у воді. Орієнтовні дози:

для овочів - 10-20 г на 1 м² чи на відро води (10 л);
для ягідних кущів - приблизно 20-30 г на 1 м², а під полуницю краще зменшити норму до 15-20 г;
для плодових дерев підійде 40-50 г на 1 м². При цьому варто враховувати площу пристовбурного кола: у молодих саджанців воно зазвичай становить 1,5-2 м², а у дорослих плодоносних дерев сягає 3-5 м².

Якщо застосовувати аміачну селітру правильно, вона стає справжнім помічником: допомагає отримати міцні, насичено-зелені рослини, збільшити врожайність і покращити якість плодів. Але, як і будь-яке концентроване добриво, вона потребує обережності та грамотного використання.

Калійна селітра: особливості та відмінності від аміачної

Якщо аміачна селітра - це насамперед джерело азоту для швидкого росту і розвитку зеленої маси, то калійна селітра поєднує в собі одразу два важливі елементи: азот і калій. Саме ця відмінність робить її особливо цінною для плодових культур і овочів, які потребують не лише швидкого старту, а й правильної якості врожаю.

Калійна селітра, відома також як індійська селітра або нітрат калію (KNO₃), належить до комплексних добрив із двома основними елементами живлення. У її складі міститься 36–38,2 % калію та близько 13–13,5 % азоту. Чистота продукту дуже висока: частка азотнокислого калію сягає не менше ніж 99,85 %, а сторонніх домішок практично немає. Добриво характеризується низькою гігроскопічністю, завдяки чому добре зберігається й не злежується при правильних умовах.

Калій відповідає за баланс вологи в клітинах, стійкість рослин до спеки та хвороб, а також за накопичення цукрів і формування смаку плодів. Тому калійна селітра часто використовується для підживлення томатів, огірків, перцю, винограду, ягідників і плодових дерев. Вона допомагає отримати не просто великий урожай, а й солодші, соковитіші плоди з гарною лежкістю.

На відміну від аміачної, у складі калійної селітри немає амонійної форми азоту, лише нітратна. Це означає, що пожива засвоюється рослиною швидше, але її дія короткочасніша. Тому калійну селітру найчастіше використовують у період активного росту плодів і ягід, коли важливо дати рослинам енергію для наливання врожаю та підвищити його якість.

Ще одна важлива особливість - калійна селітра менш агресивна для ґрунту, ніж аміачна. Вона не підкислює землю, а отже, добре підходить для культур, які чутливо реагують на кислотність. Це робить її більш універсальною для садівників і виноградарів.

Детальніше про підживлення калієвою селітрою - у нашому блозі.

Норми внесення калійної селітри

Калійну селітру застосовують як у сухому вигляді, так і у формі розчину. Найчастіше перевагу віддають рідким підживленням, адже вони працюють швидше і результат помітний майже одразу.

Прикореневі підживлення:

для овочевих і квіткових культур розчиняють 15-20 г добрива у 10 л води й вносять під рослини раз на 10-15 днів;
декоративні та ягідні кущі підживлюють дозою 20-25 г на відро води з тією ж періодичністю;
плодові дерева потребують 25-30 г на 10 л води, також 1 раз у 10-15 днів.

Позакореневі підживлення (обприскування):

для овочів, квітів і суниці готують розчин 15-20 г на 10 л води та використовують у нормі 1-1,5 л на 10 м²; за сезон проводять від 2 до 4 обробок;
ягідні та декоративні кущі обприскують складом 20-25 г на 10 л води, витрачаючи приблизно 1,5 л на кожну рослину; за вегетацію роблять 2-4 обробки;
плодові дерева підживлюють у концентрації 25-30 г на 10 л води: по 2 л для молодих саджанців і 5-8 л для дорослих дерев; рекомендовано 2-4 обприскування протягом сезону.

Кальцієва селітра: чим цінне це добриво

Кальцієва селітра, або нітрат кальцію Ca(NO₃)₂, - одне з небагатьох добрив, що одночасно забезпечує рослини азотом і кальцієм. Якщо аміачна та калійна селітри роблять акцент на рості та якості врожаю, то кальцієва відзначається здатністю зміцнювати клітинні стінки і підтримувати здоров’я рослин на рівні тканин. Саме завдяки цьому вона широко використовується у вирощуванні овочів, плодових дерев, ягідників і квіткових культур.

У складі кальцієвої селітри міститься 17,5-33 % азоту та 15-25 % кальцію (у формі СаО), тому вона не тільки стимулює активний ріст, а й допомагає уникнути таких проблем, як вершинна гниль у томатів і перців чи розтріскування плодів огірків. Добриво випускають у гранульованій формі, завдяки чому його зручно застосовувати різними способами: у сухому вигляді під перекопування, під час висаджування розсади, через системи крапельного поливу чи дощування, а також для позакореневих підживлень за допомогою обприскувачів.

Систематичне використання кальцієвої селітри особливо корисне на кислих і збіднених ґрунтах, адже вона діє як фізіологічно лужне добриво, покращує властивості ґрунту та створює більш сприятливі умови для розвитку кореневої системи. Проте варто пам’ятати, що кальцієва селітра - добриво гігроскопічне, тобто воно легко вбирає вологу, може злежуватися і втрачати сипкість. Щоб уникнути цих проблем, гранули покривають спеціальними захисними плівками, а сам продукт перевозять і зберігають лише у вологонепроникній тарі.

Таким чином, кальцієва селітра - це не просто ще одне азотне добриво. Вона виконує подвійну роль: живить рослину азотом і кальцієм, допомагає зберегти міцність тканин, покращує якість ґрунту і забезпечує отримання здорового, якісного врожаю.

Норми внесення кальцієвої селітри

Кальцієва селітра підходить як для кореневого, так і для позакореневого підживлення, але дозування й спосіб внесення різняться залежно від культури.

Кореневі підживлення:

Ягідні культури у фазі початкового росту поливають розчином із розрахунку 25 г на 8-16 л води. Таку обробку проводять 1-2 рази за сезон.
Овочі підживлюють двічі, роблячи між обробками приблизно два тижні перерви. Для приготування робочого розчину беруть 25 г добрива на 10-15 л води.
Плодові дерева удобрюють ще до розпускання бруньок, використовуючи розчин 25 г на відро води (10 л).

Позакореневі підживлення:

стандартний робочий розчин готують із розрахунку 25 г селітри на 1 л води;
для овочів і ягід витрачають по 1-1,5 л на кожен квадратний метр;
квіткові культури обприскують у такій же нормі - 1-1,5 л/м²;
для кущів доза трохи вища - приблизно 1,5-2 л розчину на рослину.

Натрієва селітра: особливості та відмінності від інших видів

Якщо аміачна селітра дає універсальний азотний “поштовх”, а калійна - підсилює врожай цукром і соковитістю, то натрієва селітра має свою чітку нішу. Це добриво особливо цінне для цукрового та столового буряка, адже саме натрій допомагає цим культурам накопичувати більше цукрів і формувати потужні коренеплоди.

Застосовують нітрат натрію насамперед навесні: як передпосівне добриво під культивацію, а також у рядки під час висіву насіння. Упродовж сезону його можна використовувати як у прикореневих, так і в позакореневих підживленнях. У цьому сенсі він не відрізняється від інших селітр, але має важливу особливість - на культурах, чутливих до натрію (наприклад, картопля чи томати), результат може бути протилежним очікуваному, тому його застосовують вибірково.

За виглядом це кристалічний порошок білого, сірого або жовтуватого відтінку. Він гігроскопічний, легко вбирає вологу й під час зберігання може злежуватися. Як і кальцієва селітра, нітрат натрію належить до фізіологічно лужних добрив, тож він частково нейтралізує кислі ґрунти. Саме тому на дерново-підзолистих і легких кислих ґрунтах натрієва селітра працює значно ефективніше, ніж аміачні аналоги, які, навпаки, ще більше підкислюють землю. Проте на чорноземах ця перевага вже майже не відчутна.

Універсальність цього добрива обмежена: його можна вносити на різних типах ґрунтів, але не на засолених чи солонцевих ділянках. При тривалому застосуванні на кислих ґрунтах воно діє навіть як “пом’якшувач”, знижуючи кислотність і покращуючи умови для росту культур.

Тобто натрієва селітра - це не “для всього підряд”, а радше точковий інструмент. Якщо ви вирощуєте буряк або шпинат, ефект буде відчутним: більший урожай, вищий вміст цукру та краща якість продукції. А ось для культур, які не потребують натрію, краще обирати аміачну чи кальцієву селітру.