Газон із конюшини останнім часом стає все популярнішим серед власників приватних садиб, дач і навіть міських ландшафтних дизайнерів. Така галявина здатна прикрасити подвір’я, подарувати йому особливий затишок і водночас заощадити ваші сили та кошти.
Розглянемо, чому варто обирати конюшину замість газону з традиційних трав, розкриємо ключові переваги та недоліки, а також поділимося порадами щодо догляду й посадки. Усе це допоможе вам зрозуміти, чи пасуватиме такий варіант саме вашому саду.
Що краще для газону - конюшина чи трава?
Насправді відповідь залежить від ваших особистих уподобань, умов вашої ділянки та вимог до зовнішнього вигляду. Класичні газонні трави (наприклад, костриця, райграс або мітлиця) виглядають дуже рівно та однорідно. Проте газон із конюшини має свої переваги: він не потребує інтенсивного поливу, частої стрижки й частих підживлень. Якщо на вашій ділянці помірний або навіть бідний ґрунт, конюшина буде рости успішніше, ніж більшість традиційних газонних трав. Важливо також врахувати декоративний аспект. Хоча конюшина має приємний зелений колір і невеличкі білі або рожевуваті квіти, дехто все ж хоче бачити класичний “килим” без квітучих елементів. Тому, вибір між “конюшина чи трава” переважно залежить від того, чи готові ви бачити квітки на своєму газоні та наскільки багато часу й ресурсів ви готові витрачати на догляд.
Які плюси та мінуси газону з конюшини
Як і будь-яка рослина, конюшина має свої переваги та недоліки. Варто розглянути їх, перш ніж прийняти остаточне рішення.
Плюси:
-
Менше догляду. Конюшина не потребує частого косіння. Достатньо кілька разів за сезон підстригти галявину, щоб вона мала охайний вигляд.
-
Невибагливість до ґрунту. Ця культура здатна рости навіть на бідних та кам’янистих ділянках, бо сама збагачує землю азотом.
-
Стійкість до витоптування. Якщо по газону ходять люди чи бігають діти, конюшина легше відновлюється після пошкоджень.
-
Приємний вигляд. Ніжні листочки й невеликі квітки створюють атмосферу справжнього лугового куточка.
-
Економія на добривах. Конюшина працює як природний “виробник” азоту, тому додаткові підживлення азотними добривами, які потрібні іншим газонним травам, зазвичай не потрібні.
Мінуси:
-
Квітки приваблюють комах. Бджоли та інші комахи люблять квіти конюшини, тож будьте обережні, якщо у вас алергія на укуси.
-
Менше “бездоганної” однорідності. Для прихильників ідеально рівного зеленого килима квітуча поверхня може здатися менш акуратною.
-
Можлива надмірна агресивність. Конюшина може легко поширюватися за межі запланованих місць, якщо вчасно не підстригати.
- Зимостійкість буває різною, залежно від сорту. Деякі види переносять морози краще, інші можуть частково випадати.
Скільки років живе газон із конюшини?
Тривалість “життя” такого газону залежить від правильного догляду, а також від сорту конюшини. У середньому конюшина може рости й радувати вас до 5-7 років без повного оновлення. Якщо ділянка отримує досить сонця, і конюшину періодично підрізають, вона швидко відновлюється та не дає бур’янам шансу зайняти територію. Проте з часом можуть з’являтися “залисини” або інші культури. Тоді варто досіяти насіння, щоб підтримати густоту покриву.
Як посадити газон із конюшини
Посадка конюшини починається з підготовки ґрунту, який слід ретельно очистити від бур’янів і розпушити, щоб насіння мало хороші умови для проростання. Залежно від пори року можна обрати той чи інший спосіб: ранній весняний посів або пізніший, влітку чи восени. Дехто додає насіння конюшини до вже існуючого газону, щоб збагатити трав’яний покрив азотом і зробити його більш витривалим.
Достатній дренаж має ключове значення: надмірна волога може шкодити, а оптимальна вологість, навпаки, сприяє активному вкоріненню. При безпосередньому висіві насіння варто забезпечити рівномірність, змішавши його з піском чи іншим сипким матеріалом. Догляд після появи сходів полягає у помірному поливі, своєчасному підстриганні та мінімальному підживленні, адже завдяки своїм бульбочковим бактеріям конюшина вміє накопичувати азот і робить ґрунт родючішим без зайвих зусиль із боку садівника.
Чи можна просто розкидати насіння конюшини?
Технічно, так. Конюшина - доволі витривала культура, і деякі садівники просто розкидають насіння по вже наявному газону або по ділянці, не витрачаючи час на перекопування. Проте такий підхід не дає гарантії, що рослина приживеться рівномірно. Щоб результат був дійсно якісним і дружнім до зовнішнього вигляду, краще все ж підготувати ділянку. Якщо ж ви хочете лише додати конюшини до існуючого трав’яного покриву, тоді таке розкидання буде доволі дієвим варіантом.
Коли сіяти газон із конюшини
Найкращий час – кінець квітня – початок червня, коли земля вже прогріта, але ще не настала спека. Проте можна повторювати посів і в серпні – на початку вересня, коли спадає літня спека. Головне – забезпечити рослинам достатньо вологи на етапі формування кореневої системи.
Газон із червоної конюшини
Червона конюшина – один із популярних виборів для тих, хто бажає отримати більш яскравий і незвичайний вигляд. Вона має насичені відтінки квітів, що додають декоративності. Водночас варто пам’ятати, що червона конюшина трохи вища й більш помітна. Тож, якщо ви шукаєте акуратний низькорослий покрив, можливо, краще обрати білу конюшину або спеціальні мікси з низькорослих сортів.
Скільки потрібно конюшини на 1 сотку?
Виробники насіння конюшини пропонують різні норми висіву, зазвичай орієнтуючись на особливості конкретного сорту та умови вирощування. Для білих, червоних або гібридних сортів у “чистому” посіві (без домішок інших трав) переважно радять 3-5 грамів на 1 м2, тобто близько 300-500 грамів на сотку (100 м2). Якщо ж хочеться отримати надзвичайно густий травостій чи очікується поява великої кількості бур’янів на бідних ґрунтах, деякі виробники радять збільшити норму до 5-7 грамів.
Важливо пам’ятати, що занадто велика густота може призвести до конкуренції між молодими рослинами та нерівномірного розподілу сходів. Тому тут варто врахувати й інші чинники: склад і структуру ґрунту, рівень зволоження, кліматичні умови й навіть ландшафтні особливості ділянки. Найкращий результат ви отримаєте, зваживши пропозиції виробника з власним досвідом і баченням ідеального газону.
Конюшина замість газону: додаткові поради щодо догляду
Щоб газон із конюшини радував вас не один рік, дотримуйтеся кількох простих правил:
-
Косіння. Залежно від ваших вподобань, косіть раз на 3-4 тижні або навіть рідше. Чим частіше косите, тим менше у вас буде квітів (а отже, і бджіл).
-
Полив. Після вкорінення конюшина стає досить стійкою до посухи, проте в спекотні періоди бажано поливати її хоча б раз на тиждень.
-
Підживлення. Завдяки здатності накопичувати азот у кореневих бульбочках, конюшина не потребує частих азотних добрив. Але легке внесення комплексних добрив навесні піде їй на користь, особливо якщо ґрунт дуже виснажений.
-
Контроль бур’янів. Хоча конюшина й може боротися з більшістю бур’янів сама, іноді варто видаляти особливо агресивні рослини вручну.
Аерація ґрунту. Раз на кілька років, якщо відчуваєте, що земля занадто ущільнена, можна зробити аерацію. Це забезпечить кращий обмін повітря й води, стимулюючи здоровий розвиток конюшини.
Практичні аспекти використання конюшини
-
Створення змішаних лугових газонів. Декому подобається поєднувати конюшину з іншими польовими квітами чи травами. Така «жива галявина» буде квітнути в різний час, приваблюючи метеликів та інших корисних комах.
-
Зміцнення схилів. Завдяки потужній кореневій системі конюшина допомагає закріплювати ґрунт на пологих схилах або укосах.
-
Екологічна складова. Використання конюшини дозволяє зменшити застосування хімічних добрив та пестицидів, адже культура може сама захистити себе від багатьох шкідників і збагачує ґрунт азотом.
Газон із конюшини - чудова альтернатива для тих, хто цінує невибагливість, екологічність та натуральну красу саду. Він може цвісти, приваблюючи корисних комах, а може бути досить “стриманим” на вигляд, якщо регулярно його косити. Що краще для газону - конюшина чи трава? - відповідь на це питання залежить лише від ваших естетичних уподобань, умов ділянки й готовності доглядати за традиційною травою.
