Група рослин родини бобових – стрімко набирає популярність! Які рослини відносяться до бобових? Корисні властивості, особливості.
Всі рослини родини бобових, які успішно вирощують у наших садах, мають дві головні та цінні властивості:
- Плоди бобових – чемпіони за вмістом легкого рослинного білка серед овочевих культур, вони незамінні для здорового харчування.
- Бобові рослини мають унікальну властивість – фіксувати на коренях та у надземній частині азот з повітря. Ці культури здатні збагачувати ґрунт основним поживним елементом для росту рослин. Тому їх сусідство з іншими рослинами – приносить користь у спільних посадках. Бобові використовують для збагачення ґрунтів – як сидерати.
Родина бобових включає кілька підродин та більше 20 видів, ростуть у різних кліматичних зонах і поширені майже так само широко, як і злакові. Більшість рослин відрізняються високою пристосованістю до умов вирощування, і це їх безперечна перевага. Якщо ви роздивитесь квітки бобових, то зможете завжди відрізнити рослини цього сімейства від інших.
Квітки красиві та навіть ботаніки описують їх якось поетично. Дві нижні пелюстки, які зрослися, називають «човник». Дві пелюстки вище – «весла». А сама велика пелюстка зверху – «парус». У бобових є дуже красиві декоративні форми такі як, доліхос, духмяний горошок, люпин та ін.
Плоди рослин сімейства бобових – теж особливі. Дозріле насіння поміщені у біб, ми називаємо це стручком із двох стулок. В середині більшості стручків – кілька зернин, як у квасолі, бобів, арахісу або люпину, але є стручки із однією зерниною.
Основні групи овочевих бобових культур
Деякі бобові рослини відомі нам прекрасно, а деякі ми не ідентифікуємо як бобові. Але всі вони дуже корисні, як овочеві, красиві – як декоративні, або мають властивості для збагачення ґрунту.
Горох посівний – популярна бобова рослина
Горох – прекрасна витка, однорічна, холодостійка культура. Рослина дуже красива, на кінчику кожного листа є вусики, які допомагають рослині утримуватися біля опори. Квітки – великі, можуть мати біле, рожеве, кремове забарвлення. Щільний стручок - набитий плодами-горошинами.
Посівний горох – основні групи:
- Цукровий горох. Особливість цієї групи в тому, що в його стручках немає жорсткого внутрішнього пергаментного шару. Цукровий горох вирощують для збору молодих зелених соковитих широких плоских лопаток, в яких зерна ще зовсім ніжні. Їх їдять свіжими, маринують, використовують в супах та гарнірах, заморожують. Якщо ви любите «зелений горошок» - то це вид великих гладеньких зелених зернин не утворює. Сорти цукрового гороху: Бінго, Фаворит та ін.
- Лущильний (овочевий) горох. Відразу внесемо ясність. Саме цей вид гороху має солодкі зерна, коли вони ще молоді та яскраво зелені. Стручки мають всередині жорсткий шар, тому на молоді лопатки їх не збирають. На стадії дозрівання, коли горошини вже великі, але ще не почали білішати – горох збирають та лущать стручки. Виходить зелений горошок, який консервують, їдять свіжим, заморожують. Якщо дати стручкам повністю дозріти, горошини висохнуть та набудуть високого вмісту крохмалистих речовин. Тобто ми виростимо горох на зерно. Саме з такого гороху варять гороховий суп. Колір сухого гороху може бути жовто-оранжевим або зеленим. Зверніть увагу на ці сорти овочевого гороху: Альфа, Шеститижневий, Адагумський та ін.
Горох вирощують на ділянках без затінення, вологих супісках або суглинках. Як і інші бобові культури його можна висівати як сідерати для збагачення ґрунту.
Квасоля – найцінніша бобова культура
Бобові відрізняються широким розмаїттям, а квасоля має так багато видів, які можна вирощувати як городню культуру, що недовго і розгубитися. Почнемо з того, що за типом стручків вона ділиться на 3 основних групи:
- Лущильна або зернова квасоля. У сортів цієї групи внутрішня сторона стулок стручка – укріплена жорстким пергаментним шаром. Тому таку квасолю вирощують на зерно. Лущити квасолю можна на різних стадіях дозрівання зерна. Якщо виймати зернини у молочно-воскової стиглості, то її готують так само, як і зелених горошок – варять, смажать, маринують, заморожують. У молодої квасолі ще мало крохмалю, тому вона низькокалорійна. А з повністю дозрілих стручків квасолі, що висохли – ми отримаємо повний білків та крохмалю, поживний харчовий продукт. Сорти: Рубінова зірка, Перепілочка та ін.
- Напівцукриста квасоля. У цих сортів, пергаментний шар теж є, але в молодих стручках він ще не сформований. Тому їх можна збирати молодими і використовувати як цукровий горох. Є сорти з м'ясистими товстими стручками. Їх можна тушкувати, варити та заморожувати на зиму. Пізніше, пергаментний шар стає вираженим, а зерна великими. Можна лущити їх поки квасоля ще зелена, а можна збирати і повністю дозрілими, що вже висохли, так само як лущильні сорти. Сорти: Блаухільде, Богема та ін.
- Спаржева або цукрова квасоля. Це особливий вид квасолі. Її стручки тонкі та довгі, без пергаментного шару. Дуже смачний і цінний вид. Молоді стручки із ще не повністю сформованими зернами збирають і використовують для приготування гарнірів або супів, варять, смажать, і звичайно, заморожують. Сорти: спаржева зелена та жовта.
По типу росту квасоля поділяється 2 групи:
- Кущова квасоля. Це рослини, зазвичай, ранніх сортів, які формують гіллястий трав'янистий кущ. Висота не перевищує 50 см. Урожай дозріває практично одночасно. Сорти: Файний Ясь, Пурпл Тіпі, Барлотто та ін.
- Витка квасоля. Сорти цієї групи для вирощування вимагають опори. Період їх плодоношення – розтягнутий, вони цвітуть і ростять стручки з червня і до осінніх холодів. Цей вид бобових культур здатний не тільки давати цінні плоди, а й служити окрасою саду, у нього гарне цвітіння, їх використовують для вертикального озеленення. Стручки теж дуже декоративні, можуть бути фіолетовими, смарагдовими, жовтими, кремовими. Сорти: Хименес, Блаухільде, Богема.
Колір зернин квасолі – найрізноманітніший серед бобових: бордовий, червоний, білий, фіолетовий, рожевий, жовтий, бежевий, плямистий та навіть чорний. Квасоля – культура теплолюбна, посів проводять у травні на сонячному місці.
Боби – це нова-стара для України бобова культура
Боби вирощували у нас з давніх давен, потім ця культура втратила популярність. І ось знову стала затребуваною. Серед рослин сімейства бобових – боби відрізняються особливо ніжним смаком та високим вмістом рослинних білків. Боби досить холодостійкі, витримують короткочасні заморозки, і при цьому більш посухостійкі, ніж горох або квасоля. Це досить великі до 100 см кущі, у кожній пазусі виростає по кілька стручків з 4-5 бобами. Самі боби великі, плоскі, молодими – зелені, зрілими – бежеві. Сорти: Бахус та ін.
Серед овочевих бобових культур, у нас успішно вирощують: сою, арахіс, нут, сочевицю, маш.
Декоративні та сидеральні бобові рослини
Бобові культури здатні не тільки смачно і корисно нагодувати нас, а ще можуть прикрашати сад. Одні і ті ж самі рослини можна використовувати як декоративні, так і як сидерати для збагачення ґрунту. До таких рослин належать:
- Люпин. Це багаторічна рослина, має потужну кореневу систему і високу стійкість до умов вирощування. Його називають «вовчі боби». Високі свічки суцвіть люпину – розкішна окраса саду.
- Духмяний горошок. Це витка рослина з яскравими великими квітками, яке за сезон здатна завити стіну висотою в 2 м. Сорти духмяного горошку мають широку палітру забарвлень квіток.
- Конюшина. Біла та червона конюшина підходить як для посіву на газонах, так і для покращення ґрунту.
- Віка та Люцерна. Ці бобові культури широко застосовують для відновлення родючості виснаженого ґрунту.
Бобові рослини – джерело корисних речовин, білків, мікроелементів, входять у більшість дієтичних меню. Для саду бобові незамінні і як декоративні, і як сидеральні рослини. Обов'язково вирощуйте бобові в саду, у них дуже проста агротехніка.
