Садові дерева протягом року переживають чимало стресів — від морозобоїн узимку до сонячних опіків ранньою весною, не кажучи вже про гризунів, які особливо активно пошкоджують кору молодих яблунь, груш чи слив. Саме тому багато садівників замислюються над тим, коли й навіщо варто бинтувати дерева, і чим садовий бинт відрізняється від звичайної тканини або побілки.
Сучасні пов’язки створені так, щоб захищати кору від перепадів температури, утримувати оптимальну вологість, пришвидшувати загоєння ран після обрізки та запобігати обгризанню стовбурів узимку. Якщо ж восени ви не встигли побілити дерево, це не критично — достатньо обгорнути стовбур якісним садовим бинтом в грудні, і він працюватиме як надійний бар’єр від несприятливих умов. Для молодих черешень, персиків, яблунь чи абрикосів така перев’язка часто стає вирішальною, допомагаючи рослинам пережити холодний сезон без ушкоджень та увійти у весну сильними й здоровими.
Навіщо деревам потрібен садовий бинт і як він працює насправді
Садові дерева, особливо культурні сорти яблуні, груші, сливи, мають значно ніжнішу кору, ніж дикорослі. Вона легше травмується морозом, сонцем, шкідниками та механічними ушкодженнями. Щоб створити додатковий захисний шар, який збереже кору в ті моменти, коли вона найвразливіша, варто бинтувати дерева.
Садовий бинт працює по кількох напрямках одночасно. Він захищає молоді стовбури й гілки від морозобоїн узимку — тих самих вертикальних тріщин, які з’являються після різкого перепаду температур, коли сонце вдень сильно прогріває кору, а вночі мороз різко її стискає. У персиків, абрикосів і молодих черешень такі пошкодження особливо часті, тож пов’язка допомагає їм пережити перші зими без втрат.
Другий важливий аспект — збереження вологи та рівномірна вентиляція. Молоді яблуні або сливи, які пережили обрізку, часто мають відкриті ранки, через які тканини швидко пересихають. Садовий бинт дає можливість ранні швидше стерилізувати і захистити від висихання вітром. У випадку винограду бинт інколи використовують на місцях щеплення або сильних механічних пошкоджень, щоб допомогти лозі рівномірно загоюватися.
Не менш важлива функція — захист від гризунів і комах. Узимку миші та зайці часто пошкоджують кору молодих дерев. У груш, яблунь і слив це може призвести до кільцевого обгризання, через яке дерево загине. Щільна, але дихаюча пов’язка значно знижує ризик таких проблем. Водночас на декоративних культурах — барбарисі, клені, туях — бинт застосовують рідше, але він корисний після обрізки або ушкоджень від інструменту.
Сучасний бинт для дерев виготовляють із матеріалів, що пропускають повітря, але затримують вологу й тепло. Він не натирає кору, не викликає парникового ефекту, як це буває зі старою тканиною чи поліетиленом, і поступово адаптується до розширення стовбура.
Чим садовий бинт відрізняється від агроволокна, мішковини та інших матеріалів
У захисті плодових дерев садівники використовують найрізноманітніші матеріали — від старої мішковини до картону чи агроволокна. Проте всі вони працюють по-різному, і результат також відрізняється. Сучасний садовий бинт створений спеціально для того, щоб поєднати одразу кілька важливих властивостей: він дихає, добре утримує тепло, не створює зайвої вологи під обмоткою та надійно захищає кору від морозобоїн і гризунів. На відміну від тканини або мішковини, які швидко намокають і щільно прилягають до стовбура, садовий бинт не провокує загнивання кори. Білий колір матеріалу відбиває сонячне світло, тому стовбур молодої яблуні чи груші не перегрівається вдень і не тріскається від морозу вночі. Плівки й пакети, якими інколи обмотують дерева, взагалі не пропускають повітря й створюють парниковий ефект, який особливо небезпечний для черешні, персика або абрикоса. Саме тому садовий бинт вважається найзбалансованішим способом зимового захисту дерев: він одночасно утеплює, вентилює та береже кору від механічних ушкоджень.
Ще одна відмінність полягає у пластичності матеріалу. Садовий бинт еластичний, тому не перетискає стовбур навіть тоді, коли дерево дає приріст за зиму. Завдяки цьому його можна залишати на довший період, не хвилюючись, що обмотка травмуватиме кору. Це особливо актуально для культур зі швидким потовщенням молодих пагонів.
Які види садового бинта існують і як обрати правильний
Садовий бинт представлений у різних варіантах, і кожен має свою сферу застосування. Найчастіше це стрічки з нетканого матеріалу або агротекстилю світлого кольору, який добре пропускає повітря й утримує тепло. Різняться вони насамперед щільністю полотна та шириною смужок. Тонші та легші бинти використовують для молодих саджанців, а також для винограду — вони створюють м’який захист і не перегрівають кору під час коротких зимових відлиг. Щільніші варіанти підходять для дерев із вразливою корою та для ділянок, де взимку активні гризуни. У таких умовах надійніший багатошаровий захист, який не дозволяє мишам або зайцям дістатися до стовбура.
Важливим параметром є й ширина стрічки. Вузький бинт зручно використовувати на молодих тонких стовбурах, наприклад, у річних яблунь або молодої черешні. Ширші варіанти підходять для багаторічних дерев або тих культур, де потрібно закрити більшу площу кори, наприклад, у старих слив чи абрикосів. Довжина рулону теж відіграє роль: якщо у вас багато дерев, краще обирати довші стрічки, щоб вистачило на весь сад без стиків і додаткових зав’язок.
Окремі виробники пропонують еластичні бинти, які самі фіксуються без додаткових вузлів. Вони особливо зручні для винограду або дерев із нерівним рельєфом кори
Садовий бинт: як користуватися
Як підготувати дерева до обмотування
Перед тим як обмотувати дерева, важливо подбати про їхній стан — садовий бинт не захистить кору, якщо під ним уже залишилися зимувати шкідники або грибкові спори. Наприкінці сезону варто провести санітарну обрізку, оглянути штамб і скелетні гілки, прибрати все відмерле та ослаблене, а також очистити кору від старих нашарувань. Найзручніше робити це у вологу погоду, коли кірка легше відходить. Під дерево доцільно підстелити агротекстиль чи плівку, щоб шматочки кори та можливі кладки яєць не потрапляли у пристовбурне коло. Відстаючу кору, лишайники чи мох знімають дерев’яною лопаткою або м’якою щіткою, щоб не травмувати камбій. Якщо коріння чи штамб мають рани, їх обережно зачищають до здорової тканини і тільки після цього переходять до обмотування. Усе зібране сміття, включно з рослинними рештками, треба винести з ділянки та утилізувати — залишати його під деревом не можна, адже там можуть перезимувати шкідники.
Після механічного очищення проводять викорінювальну обробку. Використовують розчини на основі мідного або залізного купоросу разом із сечовиною. Молоді дерева обприскують м’якшими концентраціями, старі — посиленими, щоб знищити спори грибів і перезимувалих комах. Обробку виконують у суху погоду за плюсової температури, бажано вранці, ввечері або у похмурий день, щоб уникнути опіків кори. Лише після цих кроків дерево повністю готове до пов’язування садовим бинтом.
Як приготувати розчин:
Можна приготувати розчини з різною концентрацією залежно від віку дерев. Молоді саджанці обробляють м’якшими сумішами: на 10 літрів води беруть приблизно 400 г сечовини та 300 г залізного купоросу. Для дорослих плодових дерев концентрацію підвищують — у той самий об’єм води додають 500–700 г сечовини та близько 500 г залізного купоросу.
Існує й варіант суміші на основі мідного купоросу. Молоді дерева обприскують розчином із 400 г сечовини та 200 г мідного купоросу на 10 літрів води. Для зрілих дерев дозу збільшують: беруть 500–700 г сечовини та близько 300 г мідного купоросу.
Як правильно використовувати садовий бинт
Коли дерево чисте, оброблене й підсушене, можна переходити до обмотування. Бинтування завжди починають знизу, поступово рухаючись угору, щільно, але не надто туго охоплюючи штамб. Така техніка не дозволяє дощовій воді проникати під матеріал і контактувати з корою. Перед тим як розпочати обмотування, важливо надійно закріпити бинт у нижній частині штамба. Для цього прибирають усе сміття біля стовбура, злегка відгортають землю й фіксують край — або притиснувши скобою для агротекстилю, або обв’язавши навколо стовбура, попередньо розрізавши кінчик бинта на дві стрічки.
У зонах із високою ймовірністю появи гризунів нижню частину пов’язки інколи додатково обробляють дьогтем чи креоліном — різкий запах утримує мишей і захищає молоду кору. Стандартна висота обмотування становить приблизно 1–1,5 метра, але для високорослих або відкритих, вітряних і сонячних ділянок захист роблять більш протяжним. Верх бинта можна зав’язати мотузкою або, як і внизу, розрізати кінець уздовж і зафіксувати навколо гілки — це надійний спосіб, щоб матеріал не сповзав протягом зими.
Обмотування має бути рівномірним, із невеликим напуском, щоб матеріал не сповзав під час дощу чи вітру.
Як правильно зняти садовий бинт зі стовбура
Зняття бинта проводять навесні, коли температура стабільно підвищується і минає ризик поворотних заморозків. Якщо використовувався щільний, якісний матеріал із захистом від ультрафіолету, його можна застосувати повторно — достатньо акуратно згорнути стрічку в рулон і зберегти до осені.
У теплу пору року садовий бинт також залишається корисним. Його застосовують для захисту пошкоджених ділянок кори на яблунях, грушах, сливах чи вишнях, а також для пришвидшення приживлення щеплень. У таких випадках пов’язку періодично знімають, оглядають тканини, оновлюють обробку та за потреби використовують стимулятори на кшталт гетероауксину, щоб регенерація проходила швидше й без ускладнень.
